МИРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,
Мирува́ти, ру́ю, єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 427.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МИРЧА́ТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш, →← МИРУВА́ННЯ, НЯ,